зачіплювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зачіплюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до зачіплювати … Український тлумачний словник
зачіплювання — я, с. Дія за знач. зачіплювати 1) … Український тлумачний словник
зачіпляти — див. зачіплювати … Український тлумачний словник
підчіплювати — юю, юєш, недок., підчепи/ти, чеплю/, че/пиш; мн. підче/плять; док., перех. 1) Чіпляти що небудь до чогось ззаду або знизу. 2) Підхоплюючи і зачіплюючи чим небудь, затримувати, закріплювати і т. ін. 3) перен. Говорити що небудь ущипливе, ставлячи… … Український тлумачний словник
заїдати — а/ю, а/єш, недок., заї/сти, ї/м, їси/, док., перех. 1) Позбавляти життя, гризучи, кусаючи; загризати. || Дошкуляти, часто і дуже кусаючи, жалячи (про комах). 2) перен. Змучувати докорами, лайкою, поганим ставленням і т. ін. || Погано впливати,… … Український тлумачний словник
зачепити — I див. зачіпати. II див. зачіплювати … Український тлумачний словник
загачати — гачам, чаш, Ол. Зачіпляти за що небудь, зачіплювати гаком … Словник лемківскої говірки
займати — а/ю, а/єш, недок., зайня/ти і діал. займи/ти, займу/, за/ймеш, док., перех. 1) Брати, обирати що небудь для користування, закріплювати за собою або за кимсь; розташовуватися де небудь. || Захоплювати який небудь населений пункт, територію,… … Український тлумачний словник
зчіплюватися — ююся, юєшся і зчіпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., зчепи/тися, зчеплю/ся, зче/пишся; мн. зче/пляться; док. 1) Чіпляючись, зачіплюючись один за одного, з єднуватися, сполучатися. || Зводитися докупи, сплітаючись (про пальці, руки). 2) перен. З… … Український тлумачний словник
